Кисневі балони та кріоциліндри

СТАЛЕВИЙ БАЛОН

Понад 100 років кисень широко застосовується практично у всіх медичних закладах усього світу. І весь цей час його постачання до медичних закладів здійснювалося традиційним шляхом – за допомогою сталевого балона. Стандартний кисневий балон — це сталева циліндрична посудина вагою 70 кг, об’ємом 40 л, заповнена газоподібним киснем до 150 атмосфер (15 МПа).
Робота з балонами вкрай трудомістка та небезпечна. Балони, що надійшли до медичного закладу, необхідно розвантажити, перемістити до розрядної рампи, підключити/вимкнути і все те ж виконати у зворотній послідовності.
Такі операції здійснюються з використанням обсягу кисню по кілька разів на добу. Крім того, балон представляє підвищену вибухонебезпечність, викликану високим тиском газоподібного кисню в балоні, а також його властивостями як активного окислювача. Балони необхідно переміщати з особливою обережністю, берегти від нагрівання, падіння та ударів.

ПЛЮСИ І МІНУСИ ГАЗИФІКАТОРІВ

У 80-90-х роках у великі медичні установи стали здійснювати постачання медичного кисню через газифікатори об’ємом 3, 5 та 8 м2, що є еквівалентом 400-600 балонів газоподібного кисню. У Києві це такі медичні заклади як Національний інститут раку, Національна дитяча лікарня «ОХМАТДИТ», Інститут серцево-судинної хірургії ім. Н. Амосова та інші.
Газифікаторами оснащено 1/3 медичних установ у Києві та близько 10-15% — усіх медустанов України.
Газифікатор є комплексним агрегатом, що складається з:

• резервуара для зберігання та видачі рідкого кисню;
• випарника, призначеного для перетворення рідкого кисню на газоподібний за допомогою температури навколишнього середовища.

Резервуар складається з внутрішньої посудини, арматурної шафи, наповненої контрольно-вимірювальними приладами, регулюючою та запобіжною арматурою. Простір між судиною і кожухом заповненим ізоляційним матеріалом та відвакуумованим, що дозволяє зберігати рідкий кисень досить тривалий час до його використання.
Використання даного газифікатора має ряд істотних переваг перед поставкою в балонах: виключення використання важкої фізичної праці при завантаженні/розвантаженні, відсутність високих тисків (робочий тиск газифікатора від 2 до 16 атм.), наявність запобіжних пристроїв, зниження витрат на доставку кисню і т.д. .
Існує низка недоліків, що стримують встановлення даних газифікаторів, — вартість газифікаторів (700-800 тис. грн залежно від обсягу) та наявність допустимих відстаней від лікувальних та адміністративних корпусів (як об’єкта підвищеної безпеки), що особливо важливо за відсутності вільних площ у лікувальних установах, розташованих у межах міста.

КРИОЦИЛИНДР — ГАЗИФИКАТОР МАЛОГО ОБЪЕМА

Рішенням недоліків при використанні газифікаторів великого об’єму є застосування газифікаторів малого об’єму (кріоциліндр DPL 450170-1,37; DPL 450 210-2,88).
Кріоциліндр — це кріогенний посуд, виконаний з нержавіючої сталі, оснащений екранно-вакуумною ізоляцією і обладнаний запірно-регулюючою арматурою, рівнеміром, економайзером, контрольними приладами, системою регулювання та підтримки тиску, призначений для перетворення рідкого кисню в газоподібний.
Використання кріоциліндрів значно підвищує безпеку експлуатації завдяки зниженому робочому тиску (до 14 атм. у порівнянні з балоном, в якому 150 атм.), запобіжним пристроям (запобіжний клапан, розривна мембрана), зниження трудомісткості в обслуговуванні. Вартість кріоциліндра становить 35–40 тис. грн.
Дані кріоциліндри ефективно використовувати у медичних закладах при витраті 100-400 балонів на місяць. Окремо варто відзначити можливість використання кріоциліндрів на існуючих киснево-розподільчих станціях на території медичних установ, що скорочує витрати на їхнє впровадження. Заправка кріоциліндрів рідким киснем здійснюється за місцем їх використання, що дозволяє скоротити трудомісткість та фінансові витрати на доставку.

Шавернев Володимир Васильович,
— начальник відділу Управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду
Як відомо, Правила будови та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00-1.07-94), були скасовані наказом МНС. З першого липня ми користуємося Правилами устрою та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 27 листопада 1987 року. Визначення, що таке газифікатор чи кріоциліндр як у правилах 1987 року, так і 1994-го, відсутнє. Кріоциліндри на нашому ринку з’явилися приблизно 10 років тому. Першими в їхньому освоєнні стали підприємства Києва та Київської області. Наразі ведеться активна робота з розробки нових правил з експлуатації судин та котлів, яка була доручена Київському експертно-технічному центру. Правила практично готові, проте просування на даний момент призупинено у зв’язку з переглядом Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску та безпеки обладнання, яке працює під тиском.

Штанько Володимир Васильович,
— керівник відділу сертифікації ДП «Київський ЕТЦ»
До 1 січня 2013 року балони підлягали обов’язковій сертифікації у національній системі УКРСЕПРО. Згідно з Декретом про стандартизацію та сертифікацію, вони були вилучені наказом Державного комітету України з технічного регулювання. Балони та кріоциліндри належать до обладнання, що працює під тиском, а не до медичної техніки. Нині від виробників та постачальників потрібно вимагати декларацію або сертифікат відповідності Технічному регламенту. В Україні вже призначені органи оцінки відповідності, що здійснюють данні роботи.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Департамент економіки та ресурсного забезпечення

вул. М. Грушевського, 7, м. Київ, 01601.тел.: (044) 253-61-94,
e-mail: moz@moz.gov.ua, web:http://www.moz.gov.ua, код ЄДРПОУ 00012925

11.03.2013 № 09-06/238

Прес-служба МОЗ України

Щодо надання інформації
На лист Державної службі гірничого нагляду та промислової безпеки України від 29.12.2012 року № 11969/0/7.1-6/6/12 щодо заміни кисневих балонів на більш безпечне устаткування, з метою попередження аварійних ситуацій та нещасних випадків при використанні кисню у закладах охорони здоров’я, МОЗ України дало розпорядження Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь (управлінь) охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Головному управлінню охорони здоров’я Київської та Управлінню охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МОЗ України розглянути та подати пропозиції щодо можливості впровадження більш безпечного устаткування з відповідними обґрунтованими розрахунками (зокрема: витрати на підготовку та навчання персоналу; витрати на відповідні заходи з безпеки праці; витрати на підготовку приміщень, в яких має розміщуватись устаткування, розрахунок технічної документації; ймовірні терміни переоснащення сучасним устаткуванням тощо). Управління охорони здоров’я повідомляють, що на даний час у переважній більшості лікувально-профілактичних закладів кисневі балони не використовуються. На заміну кисневих балонів придбані та використовуються кисневі концентратори та криогенні циліндри, що мають сертифікацію в Україні.
Балони з киснем у приміщеннях не знаходяться. Заправка балонів проводиться на сертифікованих підприємствах. Отримані дозволи Держгірпромнагляду на експлуатацію кисневих балонів.
Наказами по лікувально-профілактичних закладах призначені відповідальні особи за безпечну експлуатацію посудин, працюючих під тиском. Проводяться повторні інструктажі та щорічні перевірки знань працівників, що обслуговують кисневі пункти.
Балони з киснем зберігаються відповідно до норм та правил безпеки. На кисневих системах встановлені повірені манометри з придатним терміном повірки. Проводяться періодичні повірки манометрів. Щорічно проводяться промивка та гідравлічне випробовування систем кисневого газопостачання ліцензованими підприємствами.
По лікувальних закладах, де використовуються кисневі балони, опрацьовується питання щодо заміни їх на кріогенні циліндри та (або)кисневі концентратори.
Директор Департаменту економіки та ресурсного забезпечення В. Дуда

Мітки: ЗМІ про нас